Хто винен, що українці такі?
Не дивно чому українці живуть у злиднях, поневіряються в сусідніх країнах з метою "кращого" заробітку, працюють на посадах які здебільшого їм не подобаються, а причина усьому цьому - відсутність прояву політичної активності.
Свою "активність" громадяни нашої країни проявляють тільки на виборах (місцевих, до ВР чи президентських) і все...Та ще й голосують як: одне краще з двох злих вибирають, постійно перебирають кандитатів за яких вони ще до цього не голосували (навіть не беручи до уваги скандали і біографію своїх "нових" улюбленців)
Жодної цікавості до політики у міжвиборчий період людей не спостерігається!
А ось тоді, як вже щось станеться (війна-АТО наприклад) люди в нашій країні вибирають найтральну або вичікувальну позицію - бояться щось втратити!
Що втрачають у ці дні українці, тобто основна безмозгла сіра маса?
Грошей в них нема (і з таким ставленням ніколи не буде), можливостей впливати на владу (як раби системи собі думають) в них нема, перспектив у веденні чи відкритті свого бізнесу у них нема.
Зараз найцінніше для людей - ілюзії. Джордано Бруно в своїй праці De Vinculis in Genere визначив мистецтво ведення політики як мистецтво маніпулятора. Створюючи ілюзії такий маніпулятор (система української олігархії) сплутує людину сіткою з вражень, думок і установок які задаються самою структурою цих ілюзій і які можна передбачити. Ілюзії навіяні людям (через ЗМІ наприклад) повинні бути такими, щоб той, кого ними звязують (vincolato) полюбив їх, прийняв як належне.
Ось в цьому і вся наша біда: дуже легко ми підпадаємо під вплив ілюзій, забобонів і навіяних тверджень!
Як можна звільнити людину від ілюзій?
Можна сказати лише дві речі - раціональне мислення і рефлексія (сприйняття самого себе) тут не спрацюють, оскільки ураїнські маси розглянуті розглядаються теперішньою владою як сукупність що не мислить раціонально, а хапається за якомога краще створену картинку.
Лише створення альтернативної сітки ілюзій може вплинути на стан справ в Україні.
Технічне завдання №1 зараз для усіх нас - досягнути бачення розвитку ситуації і можливості діяти на випередження витівкам внутрішнього режиму.
«ФАКТИ» за матеріалами "Нова Революція"
Свою "активність" громадяни нашої країни проявляють тільки на виборах (місцевих, до ВР чи президентських) і все...Та ще й голосують як: одне краще з двох злих вибирають, постійно перебирають кандитатів за яких вони ще до цього не голосували (навіть не беручи до уваги скандали і біографію своїх "нових" улюбленців)
Жодної цікавості до політики у міжвиборчий період людей не спостерігається!
А ось тоді, як вже щось станеться (війна-АТО наприклад) люди в нашій країні вибирають найтральну або вичікувальну позицію - бояться щось втратити!
Що втрачають у ці дні українці, тобто основна безмозгла сіра маса?
Грошей в них нема (і з таким ставленням ніколи не буде), можливостей впливати на владу (як раби системи собі думають) в них нема, перспектив у веденні чи відкритті свого бізнесу у них нема.
Зараз найцінніше для людей - ілюзії. Джордано Бруно в своїй праці De Vinculis in Genere визначив мистецтво ведення політики як мистецтво маніпулятора. Створюючи ілюзії такий маніпулятор (система української олігархії) сплутує людину сіткою з вражень, думок і установок які задаються самою структурою цих ілюзій і які можна передбачити. Ілюзії навіяні людям (через ЗМІ наприклад) повинні бути такими, щоб той, кого ними звязують (vincolato) полюбив їх, прийняв як належне.
Ось в цьому і вся наша біда: дуже легко ми підпадаємо під вплив ілюзій, забобонів і навіяних тверджень!
Як можна звільнити людину від ілюзій?
Можна сказати лише дві речі - раціональне мислення і рефлексія (сприйняття самого себе) тут не спрацюють, оскільки ураїнські маси розглянуті розглядаються теперішньою владою як сукупність що не мислить раціонально, а хапається за якомога краще створену картинку.
Лише створення альтернативної сітки ілюзій може вплинути на стан справ в Україні.
Технічне завдання №1 зараз для усіх нас - досягнути бачення розвитку ситуації і можливості діяти на випередження витівкам внутрішнього режиму.
«ФАКТИ» за матеріалами "Нова Революція"
Немає коментарів